| | |
| уверга́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уверга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уверга́ймо |
| 2 особа | уверга́й | уверга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уверга́тиму | уверга́тимемо, уверга́тимем |
| 2 особа | уверга́тимеш | уверга́тимете |
| 3 особа | уверга́тиме | уверга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уверга́ю | уверга́ємо, уверга́єм |
| 2 особа | уверга́єш | уверга́єте |
| 3 особа | уверга́є | уверга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уверга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уверга́в | уверга́ли |
| жін. р. | уверга́ла |
| сер. р. | уверга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уверга́вши |
