| увере́джений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | увере́джений | увере́джена | увере́джене | увере́джені |
| родовий | увере́дженого | увере́дженої | увере́дженого | увере́джених |
| давальний | увере́дженому | увере́дженій | увере́дженому | увере́дженим |
| знахідний | увере́джений, увере́дженого | увере́джену | увере́джене | увере́джені, увере́джених |
| орудний | увере́дженим | увере́дженою | увере́дженим | увере́дженими |
| місцевий | на/в увере́дженому, увере́дженім | на/в увере́дженій | на/в увере́дженому, увере́дженім | на/в увере́джених |