| | |
| уверта́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уверта́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уверта́ймо |
| 2 особа | уверта́й | уверта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уверта́тиму | уверта́тимемо, уверта́тимем |
| 2 особа | уверта́тимеш | уверта́тимете |
| 3 особа | уверта́тиме | уверта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уверта́ю | уверта́ємо, уверта́єм |
| 2 особа | уверта́єш | уверта́єте |
| 3 особа | уверта́є | уверта́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уверта́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уверта́в | уверта́ли |
| жін. р. | уверта́ла |
| сер. р. | уверта́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уверта́вши |
