| уверті́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уверті́тися, уверті́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уверти́ться | увертя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уверті́вся, уверті́всь | уверті́лися, уверті́лись |
| жін.р. | уверті́лася, уверті́лась | |
| сер.р. | уверті́лося, уверті́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уверті́вшись | ||