| увильну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | увильну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увильні́мо, увильні́м | |
| 2 особа | увильни́ | увильні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увильну́ | увильнемо́, увильне́м |
| 2 особа | увильне́ш | увильнете́ |
| 3 особа | увильне́ | увильну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увильну́в | увильну́ли |
| жін.р. | увильну́ла | |
| сер.р. | увильну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| увильну́вши | ||