| уви́снути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уви́снути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уви́снімо, уви́снім | |
| 2 особа | уви́сни | уви́сніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уви́сну | уви́снемо, уви́снем |
| 2 особа | уви́снеш | уви́снете |
| 3 особа | уви́сне | уви́снуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уви́снув | уви́снули |
| жін.р. | уви́снула | |
| сер.р. | уви́снуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уви́снувши | ||