| | | | |
| ув’я́знюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ув’я́знюваний | ув’я́знювана | ув’я́знюване | ув’я́знювані |
| родовий | ув’я́знюваного | ув’я́знюваної | ув’я́знюваного | ув’я́знюваних |
| давальний | ув’я́знюваному | ув’я́знюваній | ув’я́знюваному | ув’я́знюваним |
| знахідний | ув’я́знюваний, ув’я́знюваного | ув’я́знювану | ув’я́знюване | ув’я́знювані, ув’я́знюваних |
| орудний | ув’я́знюваним | ув’я́знюваною | ув’я́знюваним | ув’я́знюваними |
| місцевий | на/в ув’я́знюваному, ув’я́знюванім | на/в ув’я́знюваній | на/в ув’я́знюваному, ув’я́знюванім | на/в ув’я́знюваних |
