| | |
| увібга́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увібга́тися, увібга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увібга́ймося, увібга́ймось |
| 2 особа | увібга́йся, увібга́йсь | увібга́йтеся, увібга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увібга́юся, увібга́юсь | увібга́ємося, увібга́ємось, увібга́ємся |
| 2 особа | увібга́єшся | увібга́єтеся, увібга́єтесь |
| 3 особа | увібга́ється | увібга́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | увібга́вся, увібга́всь | увібга́лися, увібга́лись |
| жін.р. | увібга́лася, увібга́лась |
| сер.р. | увібга́лося, увібга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увібга́вшись |
