| | | | |
| увікові́чений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | увікові́чений | увікові́чена | увікові́чене | увікові́чені |
| родовий | увікові́ченого | увікові́ченої | увікові́ченого | увікові́чених |
| давальний | увікові́ченому | увікові́ченій | увікові́ченому | увікові́ченим |
| знахідний | увікові́чений, увікові́ченого | увікові́чену | увікові́чене | увікові́чені, увікові́чених |
| орудний | увікові́ченим | увікові́ченою | увікові́ченим | увікові́ченими |
| місцевий | на/в увікові́ченому, увікові́ченім | на/в увікові́ченій | на/в увікові́ченому, увікові́ченім | на/в увікові́чених |
