| увільни́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | увільни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увільні́мо, увільні́м | |
| 2 особа | увільни́ | увільні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увільню́ | уві́льнимо, уві́льним |
| 2 особа | уві́льниш | уві́льните |
| 3 особа | уві́льнить | уві́льнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увільни́в | увільни́ли |
| жін.р. | увільни́ла | |
| сер.р. | увільни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уві́льнений | ||
| Безособова форма | ||
| уві́льнено | ||
| Дієприслівник | ||
| увільни́вши | ||