| | |
| увільня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увільня́тися, увільня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увільня́ймося, увільня́ймось |
| 2 особа | увільня́йся, увільня́йсь | увільня́йтеся, увільня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увільня́тимуся, увільня́тимусь | увільня́тимемося, увільня́тимемось, увільня́тимемся |
| 2 особа | увільня́тимешся | увільня́тиметеся, увільня́тиметесь |
| 3 особа | увільня́тиметься | увільня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увільня́юся, увільня́юсь | увільня́ємося, увільня́ємось, увільня́ємся |
| 2 особа | увільня́єшся | увільня́єтеся, увільня́єтесь |
| 3 особа | увільня́ється | увільня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| увільня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | увільня́вся, увільня́всь | увільня́лися, увільня́лись |
| жін. р. | увільня́лася, увільня́лась |
| сер. р. | увільня́лося, увільня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увільня́вшись |
