| | |
| увільня́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увільня́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увільня́ймо |
| 2 особа | увільня́й | увільня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увільня́тиму | увільня́тимемо, увільня́тимем |
| 2 особа | увільня́тимеш | увільня́тимете |
| 3 особа | увільня́тиме | увільня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увільня́ю | увільня́ємо, увільня́єм |
| 2 особа | увільня́єш | увільня́єте |
| 3 особа | увільня́є | увільня́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| увільня́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | увільня́в | увільня́ли |
| жін. р. | увільня́ла |
| сер. р. | увільня́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увільня́вши |
