| увінча́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | увінча́тися, увінча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увінча́ймося, увінча́ймось | |
| 2 особа | увінча́йся, увінча́йсь | увінча́йтеся, увінча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увінча́юся, увінча́юсь | увінча́ємося, увінча́ємось, увінча́ємся |
| 2 особа | увінча́єшся | увінча́єтеся, увінча́єтесь |
| 3 особа | увінча́ється | увінча́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увінча́вся, увінча́всь | увінча́лися, увінча́лись |
| жін.р. | увінча́лася, увінча́лась | |
| сер.р. | увінча́лося, увінча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| увінча́вшись | ||