| увінча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | увінча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увінча́ймо | |
| 2 особа | увінча́й | увінча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увінча́ю | увінча́ємо, увінча́єм |
| 2 особа | увінча́єш | увінча́єте |
| 3 особа | увінча́є | увінча́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увінча́в | увінча́ли |
| жін.р. | увінча́ла | |
| сер.р. | увінча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уві́нчаний | ||
| Безособова форма | ||
| уві́нчано | ||
| Дієприслівник | ||
| увінча́вши | ||