| | |
| уві́рчуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уві́рчуватися, уві́рчуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уві́рчуватиметься | уві́рчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уві́рчується | уві́рчуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уві́рчуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уві́рчувався, уві́рчувавсь | уві́рчувалися, уві́рчувались |
| жін. р. | уві́рчувалася, уві́рчувалась |
| сер. р. | уві́рчувалося, уві́рчувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уві́рчувавшись |