| угвинти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | угвинти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угвинті́мо, угвинті́м | |
| 2 особа | угвинти́ | угвинті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угвинчу́ | угвинтимо́, угвинти́м |
| 2 особа | угвинти́ш | угвинтите́ |
| 3 особа | угвинти́ть | угвинтя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | угвинти́в | угвинти́ли |
| жін.р. | угвинти́ла | |
| сер.р. | угвинти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| угви́нчений | ||
| Безособова форма | ||
| угви́нчено | ||
| Дієприслівник | ||
| угвинти́вши | ||