| | |
| угви́нчувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | угви́нчувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | угви́нчуймо |
| 2 особа | угви́нчуй | угви́нчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угви́нчуватиму | угви́нчуватимемо, угви́нчуватимем |
| 2 особа | угви́нчуватимеш | угви́нчуватимете |
| 3 особа | угви́нчуватиме | угви́нчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угви́нчую | угви́нчуємо, угви́нчуєм |
| 2 особа | угви́нчуєш | угви́нчуєте |
| 3 особа | угви́нчує | угви́нчують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| угви́нчуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | угви́нчував | угви́нчували |
| жін. р. | угви́нчувала |
| сер. р. | угви́нчувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| угви́нчуваний |
| Безособова форма |
| угви́нчувано |
| Дієприслівник |
| угви́нчувавши |
