| угле́дітися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (уберегтися від кого-, чого-небудь) | ||
| Інфінітив | угле́дітися, угле́дітись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угле́дьмося, угле́дьмось | |
| 2 особа | угле́дься | угле́дьтеся, угле́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угле́джуся, угле́джусь | угле́димося, угле́димось, угле́димся |
| 2 особа | угле́дишся | угле́дитеся, угле́дитесь |
| 3 особа | угле́диться | угле́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | угле́дівся, угле́дівсь | угле́ділися, угле́ділись |
| жін.р. | угле́ділася, угле́ділась | |
| сер.р. | угле́ділося, угле́ділось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| угле́дівшись | ||