| | |
| угле́дітися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (уберегтися від кого-, чого-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | угле́дітися, угле́дітись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | угле́дьмося, угле́дьмось |
| 2 особа | угле́дься | угле́дьтеся, угле́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угле́джуся, угле́джусь | угле́димося, угле́димось, угле́димся |
| 2 особа | угле́дишся | угле́дитеся, угле́дитесь |
| 3 особа | угле́диться | угле́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | угле́дівся, угле́дівсь | угле́ділися, угле́ділись |
| жін.р. | угле́ділася, угле́ділась |
| сер.р. | угле́ділося, угле́ділось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| угле́дівшись |
