| угно́єний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | угно́єний | угно́єна | угно́єне | угно́єні |
| родовий | угно́єного | угно́єної | угно́єного | угно́єних |
| давальний | угно́єному | угно́єній | угно́єному | угно́єним |
| знахідний | угно́єний | угно́єну | угно́єне | угно́єні |
| орудний | угно́єним | угно́єною | угно́єним | угно́єними |
| місцевий | на/в угно́єному, угно́єнім | на/в угно́єній | на/в угно́єному, угно́єнім | на/в угно́єних |