| | |
| угніви́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | угніви́тися, угніви́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | угніві́мося, угніві́мось, угніві́мся |
| 2 особа | угніви́ся, угніви́сь | угніві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угнівлю́ся, угнівлю́сь | угнівимо́ся, угніви́мось, угніви́мся |
| 2 особа | угніви́шся | угнівите́ся, угнівите́сь |
| 3 особа | угніви́ться | угнівля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | угніви́вся, угніви́всь | угніви́лися, угніви́лись |
| жін.р. | угніви́лася, угніви́лась |
| сер.р. | угніви́лося, угніви́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| угніви́вшись |
