| уго́вкати – дієслово доконаного виду | ||
| (умовити, схилити до чогось; вгамувати) | ||
| Інфінітив | уго́вкати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уго́вкаймо | |
| 2 особа | уго́вкай | уго́вкайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уго́вкаю | уго́вкаємо, уго́вкаєм |
| 2 особа | уго́вкаєш | уго́вкаєте |
| 3 особа | уго́вкає | уго́вкають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уго́вкав | уго́вкали |
| жін.р. | уго́вкала | |
| сер.р. | уго́вкало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уго́вканий | ||
| Безособова форма | ||
| уго́вкано | ||
| Дієприслівник | ||
| уго́вкавши | ||