| угово́рений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | угово́рений | угово́рена | угово́рене | угово́рені |
| родовий | угово́реного | угово́реної | угово́реного | угово́рених |
| давальний | угово́реному | угово́реній | угово́реному | угово́реним |
| знахідний | угово́рений, угово́реного | угово́рену | угово́рене | угово́рені, угово́рених |
| орудний | угово́реним | угово́реною | угово́реним | угово́реними |
| місцевий | на/в угово́реному, угово́ренім | на/в угово́реній | на/в угово́реному, угово́ренім | на/в угово́рених |