| | |
| уговоря́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уговоря́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уговоря́ймо |
| 2 особа | уговоря́й | уговоря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уговоря́тиму | уговоря́тимемо, уговоря́тимем |
| 2 особа | уговоря́тимеш | уговоря́тимете |
| 3 особа | уговоря́тиме | уговоря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уговоря́ю | уговоря́ємо, уговоря́єм |
| 2 особа | уговоря́єш | уговоря́єте |
| 3 особа | уговоря́є | уговоря́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уговоря́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уговоря́в | уговоря́ли |
| жін. р. | уговоря́ла |
| сер. р. | уговоря́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уговоря́вши |
