| угоди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (догодити) | ||
| Інфінітив | угоди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угоді́мо, угоді́м | |
| 2 особа | угоди́ | угоді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угоджу́ | уго́димо, уго́дим |
| 2 особа | уго́диш | уго́дите |
| 3 особа | уго́дить | уго́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | угоди́в | угоди́ли |
| жін.р. | угоди́ла | |
| сер.р. | угоди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| угоди́вши | ||