| угодотво́рення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | угодотво́рення | |
| родовий | угодотво́рення | |
| давальний | угодотво́ренню | |
| знахідний | угодотво́рення | |
| орудний | угодотво́ренням | |
| місцевий | на/в угодотво́ренні, угодотво́ренню | |
| кличний | угодотво́рення* |