уголе́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уголе́цький | уголе́цька | уголе́цьке | уголе́цькі |
родовий | уголе́цького | уголе́цької | уголе́цького | уголе́цьких |
давальний | уголе́цькому | уголе́цькій | уголе́цькому | уголе́цьким |
знахідний | уголе́цький, уголе́цького | уголе́цьку | уголе́цьке | уголе́цькі, уголе́цьких |
орудний | уголе́цьким | уголе́цькою | уголе́цьким | уголе́цькими |
місцевий | на/в уголе́цькому, уголе́цькім | на/в уголе́цькій | на/в уголе́цькому, уголе́цькім | на/в уголе́цьких |