| | |
| уго́нитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уго́нитися, уго́нитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уго́ньмося, уго́ньмось |
| 2 особа | уго́нься | уго́ньтеся, уго́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́нитимуся, уго́нитимусь | уго́нитимемося, уго́нитимемось, уго́нитимемся |
| 2 особа | уго́нитимешся | уго́нитиметеся, уго́нитиметесь |
| 3 особа | уго́нитиметься | уго́нитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́нюся, уго́нюсь | уго́нимося, уго́нимось, уго́нимся |
| 2 особа | уго́нишся | уго́нитеся, уго́нитесь |
| 3 особа | уго́ниться | уго́няться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уго́нячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уго́нився, уго́нивсь | уго́нилися, уго́нились |
| жін. р. | уго́нилася, уго́нилась |
| сер. р. | уго́нилося, уго́нилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уго́нившись |
