| | |
| уго́нити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (уганяти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уго́нити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уго́ньмо |
| 2 особа | уго́нь | уго́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́нитиму | уго́нитимемо, уго́нитимем |
| 2 особа | уго́нитимеш | уго́нитимете |
| 3 особа | уго́нитиме | уго́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́ню | уго́нимо, уго́ним |
| 2 особа | уго́ниш | уго́ните |
| 3 особа | уго́нить | уго́нять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уго́нячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уго́нив | уго́нили |
| жін. р. | уго́нила |
| сер. р. | уго́нило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уго́нивши |
