| | |
| угриза́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | угриза́тися, угриза́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | угриза́ймося, угриза́ймось |
| 2 особа | угриза́йся, угриза́йсь | угриза́йтеся, угриза́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угриза́тимуся, угриза́тимусь | угриза́тимемося, угриза́тимемось, угриза́тимемся |
| 2 особа | угриза́тимешся | угриза́тиметеся, угриза́тиметесь |
| 3 особа | угриза́тиметься | угриза́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угриза́юся, угриза́юсь | угриза́ємося, угриза́ємось, угриза́ємся |
| 2 особа | угриза́єшся | угриза́єтеся, угриза́єтесь |
| 3 особа | угриза́ється | угриза́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| угриза́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | угриза́вся, угриза́всь | угриза́лися, угриза́лись |
| жін. р. | угриза́лася, угриза́лась |
| сер. р. | угриза́лося, угриза́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| угриза́вшись |
