| | |
| угрупо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | угрупо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | угрупо́вуймо |
| 2 особа | угрупо́вуй | угрупо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угрупо́вуватиму | угрупо́вуватимемо, угрупо́вуватимем |
| 2 особа | угрупо́вуватимеш | угрупо́вуватимете |
| 3 особа | угрупо́вуватиме | угрупо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угрупо́вую | угрупо́вуємо, угрупо́вуєм |
| 2 особа | угрупо́вуєш | угрупо́вуєте |
| 3 особа | угрупо́вує | угрупо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| угрупо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | угрупо́вував | угрупо́вували |
| жін. р. | угрупо́вувала |
| сер. р. | угрупо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| угрупо́вувавши |