| | |
| угріба́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | угріба́тися, угріба́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | угріба́ймося, угріба́ймось |
| 2 особа | угріба́йся, угріба́йсь | угріба́йтеся, угріба́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угріба́тимуся, угріба́тимусь | угріба́тимемося, угріба́тимемось, угріба́тимемся |
| 2 особа | угріба́тимешся | угріба́тиметеся, угріба́тиметесь |
| 3 особа | угріба́тиметься | угріба́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | угріба́юся, угріба́юсь | угріба́ємося, угріба́ємось, угріба́ємся |
| 2 особа | угріба́єшся | угріба́єтеся, угріба́єтесь |
| 3 особа | угріба́ється | угріба́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| угріба́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | угріба́вся, угріба́всь | угріба́лися, угріба́лись |
| жін. р. | угріба́лася, угріба́лась |
| сер. р. | угріба́лося, угріба́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| угріба́вшись |
