| | |
| ударя́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ударя́тися, ударя́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ударя́ймося, ударя́ймось |
| 2 особа | ударя́йся, ударя́йсь | ударя́йтеся, ударя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ударя́тимуся, ударя́тимусь | ударя́тимемося, ударя́тимемось, ударя́тимемся |
| 2 особа | ударя́тимешся | ударя́тиметеся, ударя́тиметесь |
| 3 особа | ударя́тиметься | ударя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ударя́юся, ударя́юсь | ударя́ємося, ударя́ємось, ударя́ємся |
| 2 особа | ударя́єшся | ударя́єтеся, ударя́єтесь |
| 3 особа | ударя́ється | ударя́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ударя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ударя́вся, ударя́всь | ударя́лися, ударя́лись |
| жін. р. | ударя́лася, ударя́лась |
| сер. р. | ударя́лося, ударя́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ударя́вшись |
