| уда́чливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уда́чливий | уда́члива | уда́чливе | уда́чливі |
| родовий | уда́чливого | уда́чливої | уда́чливого | уда́чливих |
| давальний | уда́чливому | уда́чливій | уда́чливому | уда́чливим |
| знахідний | уда́чливий, уда́чливого | уда́чливу | уда́чливе | уда́чливі, уда́чливих |
| орудний | уда́чливим | уда́чливою | уда́чливим | уда́чливими |
| місцевий | на/в уда́чливому, уда́чливім | на/в уда́чливій | на/в уда́чливому, уда́чливім | на/в уда́чливих |