| удержа́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | удержа́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удержа́вмо | |
| 2 особа | удержа́в | удержа́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удержа́влю | удержа́вимо, удержа́вим |
| 2 особа | удержа́виш | удержа́вите |
| 3 особа | удержа́вить | удержа́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | удержа́вив | удержа́вили |
| жін.р. | удержа́вила | |
| сер.р. | удержа́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| удержа́влений | ||
| Безособова форма | ||
| удержа́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| удержа́вивши | ||