| удо́брюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | удо́брюваний | удо́брювана | удо́брюване | удо́брювані |
| родовий | удо́брюваного | удо́брюваної | удо́брюваного | удо́брюваних |
| давальний | удо́брюваному | удо́брюваній | удо́брюваному | удо́брюваним |
| знахідний | удо́брюваний, удо́брюваного | удо́брювану | удо́брюване | удо́брювані, удо́брюваних |
| орудний | удо́брюваним | удо́брюваною | удо́брюваним | удо́брюваними |
| місцевий | на/в удо́брюваному, удо́брюванім | на/в удо́брюваній | на/в удо́брюваному, удо́брюванім | на/в удо́брюваних |