| | |
| удо́вбувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удо́вбувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удо́вбуймо |
| 2 особа | удо́вбуй | удо́вбуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удо́вбуватиму | удо́вбуватимемо, удо́вбуватимем |
| 2 особа | удо́вбуватимеш | удо́вбуватимете |
| 3 особа | удо́вбуватиме | удо́вбуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удо́вбую | удо́вбуємо, удо́вбуєм |
| 2 особа | удо́вбуєш | удо́вбуєте |
| 3 особа | удо́вбує | удо́вбують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удо́вбуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удо́вбував | удо́вбували |
| жін. р. | удо́вбувала |
| сер. р. | удо́вбувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удо́вбувавши |
