| удоволя́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | удоволя́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удоволя́ймо | |
| 2 особа | удоволя́й | удоволя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удоволя́ю | удоволя́ємо, удоволя́єм |
| 2 особа | удоволя́єш | удоволя́єте |
| 3 особа | удоволя́є | удоволя́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | удоволя́в | удоволя́ли |
| жін.р. | удоволя́ла | |
| сер.р. | удоволя́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| удоволя́вши | ||