| | |
| удоскона́литися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удоскона́литися, удоскона́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удоскона́льмося, удоскона́льмось |
| 2 особа | удоскона́лься | удоскона́льтеся, удоскона́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удоскона́люся, удоскона́люсь | удоскона́лимося, удоскона́лимось, удоскона́лимся |
| 2 особа | удоскона́лишся | удоскона́литеся, удоскона́литесь |
| 3 особа | удоскона́литься | удоскона́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | удоскона́лився, удоскона́ливсь | удоскона́лилися, удоскона́лились |
| жін.р. | удоскона́лилася, удоскона́лилась |
| сер.р. | удоскона́лилося, удоскона́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удоскона́лившись |
