| | |
| удосто́їтися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удосто́їтися, удосто́їтись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удосто́ймося, удосто́ймось |
| 2 особа | удосто́йся, удосто́йсь | удосто́йтеся, удосто́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удосто́юся, удосто́юсь | удосто́їмося, удосто́їмось, удосто́їмся |
| 2 особа | удосто́їшся | удосто́їтеся, удосто́їтесь |
| 3 особа | удосто́їться | удосто́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | удосто́ївся, удосто́ївсь | удосто́їлися, удосто́їлись |
| жін.р. | удосто́їлася, удосто́їлась |
| сер.р. | удосто́їлося, удосто́їлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удосто́ївшись |
