| | |
| удочеря́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удочеря́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удочеря́ймо |
| 2 особа | удочеря́й | удочеря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удочеря́тиму | удочеря́тимемо, удочеря́тимем |
| 2 особа | удочеря́тимеш | удочеря́тимете |
| 3 особа | удочеря́тиме | удочеря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удочеря́ю | удочеря́ємо, удочеря́єм |
| 2 особа | удочеря́єш | удочеря́єте |
| 3 особа | удочеря́є | удочеря́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удочеря́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удочеря́в | удочеря́ли |
| жін. р. | удочеря́ла |
| сер. р. | удочеря́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удочеря́вши |
