| | |
| удуши́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удуши́тися, удуши́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удуші́мося, удуші́мось, удуші́мся |
| 2 особа | удуши́ся, удуши́сь | удуші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удушу́ся, удушу́сь | уду́шимося, уду́шимось, уду́шимся |
| 2 особа | уду́шишся | уду́шитеся, уду́шитесь |
| 3 особа | уду́шиться | уду́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | удуши́вся, удуши́всь | удуши́лися, удуши́лись |
| жін.р. | удуши́лася, удуши́лась |
| сер.р. | удуши́лося, удуши́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удуши́вшись |
