| уділи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уділи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уділі́мо, уділі́м | |
| 2 особа | уділи́ | уділі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уділю́ | уді́лимо, уді́лим |
| 2 особа | уді́лиш | уді́лите |
| 3 особа | уді́лить | уді́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уділи́в | уділи́ли |
| жін.р. | уділи́ла | |
| сер.р. | уділи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уді́лений | ||
| Безособова форма | ||
| уді́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| уділи́вши | ||