| | |
| ужа́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ужа́рюватися, ужа́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | ужа́рюватиметься | ужа́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | ужа́рюється | ужа́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ужа́рюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ужа́рювався, ужа́рювавсь | ужа́рювалися, ужа́рювались |
| жін. р. | ужа́рювалася, ужа́рювалась |
| сер. р. | ужа́рювалося, ужа́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ужа́рювавшись |
