| ужи́н – іменник чоловічого роду | ||
| (ужинок) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ужи́н | ужи́ни |
| родовий | ужи́ну | ужи́нів |
| давальний | ужи́ну, ужи́нові | ужи́нам |
| знахідний | ужи́н | ужи́ни |
| орудний | ужи́ном | ужи́нами |
| місцевий | на/в ужи́ні | на/в ужи́нах |
| кличний | ужи́не* | ужи́ни* |
| [рідко] |