| | | | |
| узага́льнений1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (від: узага”льнити) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | узага́льнений | узага́льнена | узага́льнене | узага́льнені |
| родовий | узага́льненого | узага́льненої | узага́льненого | узага́льнених |
| давальний | узага́льненому | узага́льненій | узага́льненому | узага́льненим |
| знахідний | узага́льнений | узага́льнену | узага́льнене | узага́льнені |
| орудний | узага́льненим | узага́льненою | узага́льненим | узага́льненими |
| місцевий | на/в узага́льненому, узага́льненім | на/в узага́льненій | на/в узага́льненому, узага́льненім | на/в узага́льнених |
