| узако́нення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | узако́нення | узако́нення |
| родовий | узако́нення | узако́нень |
| давальний | узако́ненню | узако́ненням |
| знахідний | узако́нення | узако́нення |
| орудний | узако́ненням | узако́неннями |
| місцевий | на/в узако́ненні, узако́ненню | на/в узако́неннях |
| кличний | узако́нення* | узако́нення* |