| узбі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | узбі́чний | узбі́чна | узбі́чне | узбі́чні |
| родовий | узбі́чного | узбі́чної | узбі́чного | узбі́чних |
| давальний | узбі́чному | узбі́чній | узбі́чному | узбі́чним |
| знахідний | узбі́чний, узбі́чного | узбі́чну | узбі́чне | узбі́чні, узбі́чних |
| орудний | узбі́чним | узбі́чною | узбі́чним | узбі́чними |
| місцевий | на/в узбі́чному, узбі́чнім | на/в узбі́чній | на/в узбі́чному, узбі́чнім | на/в узбі́чних |