| | |
| узвича́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | узвича́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | узвича́юймо |
| 2 особа | узвича́юй | узвича́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | узвича́юватиму | узвича́юватимемо, узвича́юватимем |
| 2 особа | узвича́юватимеш | узвича́юватимете |
| 3 особа | узвича́юватиме | узвича́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | узвича́юю | узвича́юємо, узвича́юєм |
| 2 особа | узвича́юєш | узвича́юєте |
| 3 особа | узвича́ює | узвича́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| узвича́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | узвича́ював | узвича́ювали |
| жін. р. | узвича́ювала |
| сер. р. | узвича́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| узвича́юваний |
| Безособова форма |
| узвича́ювано |
| Дієприслівник |
| узвича́ювавши |
