| | |
| узвича́їтися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | узвича́їтися, узвича́їтись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | узвича́ймося, узвича́ймось |
| 2 особа | узвича́йся, узвича́йсь | узвича́йтеся, узвича́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | узвича́юся, узвича́юсь | узвича́їмося, узвича́їмось, узвича́їмся |
| 2 особа | узвича́їшся | узвича́їтеся, узвича́їтесь |
| 3 особа | узвича́їться | узвича́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | узвича́ївся, узвича́ївсь | узвича́їлися, узвича́їлись |
| жін.р. | узвича́їлася, узвича́їлась |
| сер.р. | узвича́їлося, узвича́їлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| узвича́ївшись |
